ФОРМУВАННЯ ГАРМОНІЙНО РОЗВИНЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ
ШЛЯХОМ ОРГАНІЗАЦІЇ ВАЛЕОЛОГІЧНОГО НАВЧАННЯ, ВИХОВАННЯ ТА ОЗДОРОВЛЕННЯ УЧНІВ
ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ЛЮДИНУ
В сучасних умовах всебічний і гармонійний розвиток молодої людини є не тільки бажаним, а й життєво необхідним. Фізичний гарт повинен стати невід'ємною складовою гармонійного розвитку молодої людини, що є, в свою чергу, запорукою майбутнього держави. Одним з напрямків, який впливає на стан здоров'я, є активно-спортивний спосіб життя, який має особливе значення для людей молодого віку. Тому заняття фізичною культурою і спортом вже не є самоціллю. Вони стають каталізатором життєвої активності, умовою і невід'ємною частиною гармонійного і повноцінного життя. Україні потрібні фізично міцні, впевнені в собі люди, які не бояться труднощів.
Але і про інші складові здоров’я не можна забувати. Бо стають все більш актуальними слова В. О. Сухомлинського: «Чому часто буває так, що вже через кілька днів після початку шкільного життя дитина зовсім не реагує на добре слово вчителя? Чому вчитель змушений викрикувати та стукати по столу? Чому через місяць після початку навчання дитину вже ставляють у куток, наказують, але й це не допомагає? Корінь зла – в невихованості почуттів.»
Потрібно, щоб дитина пізнавала світ не тільки розумом, а й серцем. Якщо дитина звикає вдома до ременя та окриків, в школі вона буде глухою до доброго слова. І виросте вона безсердечною й жорстокою.
Ось і постає перед педагогами і державою головне завдання – донести до серця і свідомості батьків важливу істину: «Маленьке зернятко, посіяне в людській душі в роки раннього дитинства, стає в роки зрілості могучим деревом. Все залежить від того, яке зернятко посіяно і в яку землю», – писав Сухомлинський.
Якщо в сім’ї дитина не отримала емоційного виховання, вона не може пізнавати світ і сприймати слово вихователя серцем.
Різні види людської діяльності вимагають здоров'я. Немає
фізичної тренованості, немає і повноцінного працівника. Досвід переконливо
свідчить, що студенти, які займаються фізкультурою і спортом, повністю
засвоюють навчальну програму, успішно складають екзаменаційні сесії, досягають
добрих результатів в науково-дослідній роботі. Що ж стосується виробництва, то
працездатність у фізично тренованих людей на
Для того, щоб здоровий спосіб життя став частиною життя, необхідно формувати на нього міцну орієнтацію. Поруч з такими важливими соціальними інститутами суспільства як сім'я, школа, вагому роль в цьому плані можуть і повинні відіграти медичні працівники, засоби масової інформації, особливо телебачення, яке збирає біля своїх екранів багатомільйонну аудиторію. Через засоби масової інформації медичні працівники, як ніхто інший, можуть донести до свідомості людей інформацію про соціальну значимість фізичної активності, яка б збуджувала зацікавленість до здорового способу життя.
Це лише окремі фактори, які повинні сформувати стійку мотивацію до здорового способу життя, досягти гармонійного розвитку і міцного здоров'я.
В самій стислій
формі можна сформулювати такі рекомендації, втілення в практику яких дало б
можливість посилити роль здорового способу життя в збереженні і зміцненні
здоров'я молоді:
* забезпечення
переорієнтації практичної діяльності галузі на пріоритетну проблему – зміцнення
здоров'я різних груп населення засобами фізичного виховання і спорту;
* створення умов для задоволення
потреб кожного громадянина країни в підвищенні рівня здоров'я, фізичному і
духовному розвитку;
* виховання у населення держави
відповідної мотивації і активної соціаль-ної орієнтації на здоровий спосіб
життя і інші завдання;
* пропаганда фізичної підготовленості
як фактору забезпечення здоров'я і дієздатності на підставі нових переконливих
даних про її роль в життєдіяль-ності людини.
Органи державної влади України повинні надавати програмного значення питанням фізичного виховання, фізичної культури і спорту, розглядаючи їх як найбільш економічно вигідний і ефективний шлях профілактики захворювань, зміцнення генофонду, підвищення потенціалу трудових ресурсів, психофізичного здоров'я, зростання добробуту населення і вирішення інших соціальних проблем.
Інколи, коли в розкладі – урок фізичного виховання, дитина відмовляється йти до школи. Найбільша радість для дитини – це довідка від лікаря про звільнення від фізкультури. Проте, позбавляючи школярів "навантажень” на уроках фізкультури, батьки і не розуміють, що відбирають у них важливу потребу у фізичному розвитку. На їхню думку, дитина йде до школи вчитись, а не витрачати свій "дорогоцінний час” на так звані "другосортні” предмети, які нічого не дають у подальшому житті. Через таке ставлення пізніше маємо не тільки горбатих, підсліпуватих, а і просто млявих дітей. Нерухливий організм втрачає можливість опиратися й інфекційним хворобам.
Здоров’я – всьому голова, а воно на 45 % залежить від способу життя.
Школярі близько 80 % часу проводять сидячи. Тривале сидіння спричиняє зменшення працездатності всього організму, особливо мозку: знижується увага, слабшає пам'ять, погіршується координація рухів. У малорухливих дітей порушується постава: розвивається сутулість і сколіоз.
Тому лікарі закликають активно боротися з гіподинамією – зниженням рухової активності.
А помічником у цій боротьбі стане правильно організований активний відпочинок.
Активним відпочинком є заняття різними видами спорту, фізичні вправи, танці, відвідування театральних, циркових, музичних студій і вистав.
Не варто забувати про фізичну працю, бо цей вид активного відпочинку не тільки зміцнює психічне й фізичне здоров’я, але й формує риси характеру. Під час якої ти береш участь у житті класу, школи або родини, сприяє соціальному здоров’ю.
Але є види відпочинку, під час яких не відновлюються сили та здоров’я, а навпаки, настає духовне, фізичне й розумове виснаження. До такого «відпочинку» належать, наприклад, азартні ігри.
Головний чинник здорового способу життя – руховий режим.
Необхідно чергувати фізичне і розумове навантаження для нормального функціонування організму.
Це потребує нових підходів до проведення уроків основ здоров’я і фізичної культури.
Ми хочемо, щоб із раннього дитинства кожна особистість була переконана у необхідності збереження і зміцнення свого здоров’я, ведення здорового способу життя, прагнула доброго фізичного стану.
Потрібно, щоб кожен учитель, який би предмет у школі він не викладав, був переконаний, що тільки поєднання розумової і фізичної діяльності принесуть плоди всебічного і гармонійного розвитку особистості.
Уроки з основ здоров’я і фізичної культури у школі мають бути цікавими, веселими, захоплюючими, саме це сприяє меті, й найскладніший матеріал учні засвоюють легко. Потрібно частіше грати у рухливі ігри та естафети, які сприяють створенню гарного настрою, зміцненню здоров’я, виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект, є важливим засобом реалізації міжпредметних зв’язків у процесі фізичного виховання школярів.
Участь у грі дозволяє людині відійти від проблем повсякдення, запобігає виникненню сумнівів й недовіри до своїх сил.
Насамперед дітям цікавий сам процес дій, миттєві зміни ігрових ситуацій. Доводиться самостійно знаходити вихід з непередбачених ситуацій, намічати мету, встановлювати взаємодії з товаришами, проявляти спритність, витривалість, силу. Уже саме нагадування про наступну гру викликає позитивні емоції, приємне хвилювання. Учені вважають, що гра – структурна модель поведінки дитини. За допомогою гри вона пізнає довкілля і готується до активного його перетворення. Так за допомогою ігор діти готуються до життя.
Проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року зміцнює м’язи, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної системи, збільшує рухливість суглобів і міцність зв’язок, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опір організму до простудних захворювань.
Далі...